Термостатний та термізований: у чому різниця?

Більшість споживачів не знає, у чому ж полягає різниця між цими двома термінами. На перший погляд, ці поняття схожі, але значення їхнє далеко не однакове. Тож давайте детально розглянемо їх.

Термостатний

Під час виготовлення кисломолочної продукції (сметана, кефір, йогурт, ряжанка, варенець та ін.) на підприємстві використовують резервуарний або термостатний спосіб виробництва.

При резервуарному способі виробництва у нормалізоване за вмістом жиру пастеризоване молоко додають заквашувальну культуру та залишають у резервуарі (велика ємність) для сквашування. Молочна суміш сквашується саме в цьому резервуарі. Після того, як пройде процес сквашування, готовий продукт подають на фасувальний автомат. При цьому молочний згусток порушується, консистенція стає більш рідкою внаслідок рівномірного перемішування згустку під час фасування. Такий метод є більш економічним та  використовується майже всіма виробниками. Він дозволяє знизити собівартість та підвищити ефективність праці.

Термостатний спосіб виробництва передбачає використання свіжого натурального молока дуже високої якості. При термостатному способі до нормалізованого за вмістом жиру пастеризованого молока додають заквашувальну культуру та одразу фасують у споживчу тару (стаканчики, пляшки, пакети). Після розливу споживчу тару поміщають до спеціальних камер із відповідними температурними режимами для сквашування. Режими термостатної камери дозволяють створити в ній температурні умови, подібні до умов сільської печі. Після сквашування продукт переносять до холодильної камери для досягнення температури +4°C – +6°C. Під час охолодження проходить формування структури. Якість такого продукту значно краща: згусток більш щільний, не порушений, у ньому «стоїть ложка». Його смак відрізняється особливою ніжністю та м’якістю. Цей спосіб виробництва є більш обтяжливим для виробника: він потребує більших затрат праці, вимагає підтримання постійної температури в камерах та більш ретельного лабораторного контролю, несе ризик зростання кількості браку.

Згадайте, якщо у вас молоко скисало в банці, то воно набувало більш щільної консистенції, а коли ви наливаєте його у склянку, згусток порушується та консистенція стає рідшою. Різниця між цими двома способами лише у цьому. Всі інші характеристики, такі як склад, харчова та енергетична цінність, користь залишаються однаковими

Термізований

В останні роки в молочній промисловості відзначена підвищена зацікавленість виробників до технологій продуктів, що передбачають тривалі терміни зберігання. Термін придатності молочних продуктів збільшують, застосовуючи різні способи консервування. Оскільки головною причиною псування харчових продуктів у процесі зберігання є життєдіяльність мікроорганізмів, то в основі всіх способів консервування лежать прийоми, спрямовані на:

– видалення мікроорганізмів, ферментів;

– знищення мікроорганізмів;

– придушення мікроорганізмів шляхом створення несприятливих умов для їх життєдіяльності;

– інактивацію ферментів.

Ви вже знаєте, що кисломолочні продукти отримують шляхом сквашування молока. У них обов’язково повинні міститися «живі» мікроорганізми.  Їх кількість вказується на кожній упаковці кисломолочних продуктів маркуванням КУО (кількість колонеутворюючих одиниць).

При виготовленні термізованих продуктів здійснюють технологічну операцію термізації – термічну обробку для збільшення строків придатності продукції. Іншими словами, проводять нагрівання кисломолочного продукту за температури до +74°C для знищення мікрофлори. Під час нагрівання проходить знищення як шкідливої мікрофлори, яка впливає на строки придатності, так і корисної, яка необхідна для нашого організму.

У результаті отримується продукт із великим терміном придатності. А його біологічна та фізіологічна цінність стає нижчою в порівнянні з не термізованими продуктами. Але якісний склад – вміст жирів, білків, вуглеводів, мінеральних речовин – незмінний.

Новинки від ТМ «ЗАРОГ»

ТМ «ЗароГ» впроваджує термостатну продукцію для своїх споживачів. В асортименті планується сметана, кефір, йогурт, ряжанка.

Хочемо зазначити, що наукою доведено, що білок кисломолочного продукту засвоюється краще і швидше, ніж білок незбираного молока. Молочна кислота, що утворюється в результаті дії живої закваски, поліпшує роботу травлення та підвищує імунітет. Такий продукт містить корисну мікрофлору живих молочнокислих культур у високій концентрації.